На жаль, навіть в умовах війни, дитяча злочинність не припиняється, а, навпаки, вимагає ще більш пильної уваги, як з боку правоохоронної системи, так і інших спеціалізованих органів та організацій, покликаних впливати на зниження її рівня.
В той же час, важливо розуміти, що завдання держави полягає не тільки у тому, аби застосувати до правопорушника відповідну міру покарання за вчинене, а й надати можливість усвідомити свій вчинок, щиро покаятися, примиритися з потерпілими, з власної ініціативи відшкодувати завдану шкоду, ресоціалізуватися та повернутися до нормального життя, не потрапляючи у кримінальне середовище.
Тож, як неповнолітній особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, взяти участь у Програмі відновлення для неповнолітніх?
Повномасштабна війна в державі спонукала багатьох українців покинути Батьківщину і налагоджувати життя закордоном. Лише наявність паспорта, основного документа, який засвідчує безпосередній зв’язок особи з країною, надає можливість отримати відповідні пільги від іноземних держав як для біженців, так і для осіб, які потребують тимчасового захисту. У випадку втрати паспорта на території іноземної держави чи його відсутності, українське законодавство надає можливість його отримання в іншій країни.
Відповідна можливість затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2022 року № 678 «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України».
Порядок отримання паспортів у разі, якщо особа перебуває на території іншої держави
Щоб оформити потрібний документ, перш за все, варто звернутися до відокремленого підрозділу ДП «Документ» в країні, якій перебуваєте. Для цього необхідно зареєструватися на сайті установи. Перелік підрозділів в іноземних країнах (філій, представництв) відповідної установи визначатимуться Державною міграційною службою за погодженням Міністерства закордонних справ.
Приймаючи спадщину варто бути готовим до того, що до її складу можуть увійти не тільки права померлого родича, але і його обов’язки. До прикладу, за життя спадкодавець позичив у когось певну суму грошей або взяв кредит у банку і до своєї смерті не встиг повернути борг, то цей обов’язок переходить до його спадкоємців.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Однак зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане без його особистої участі.
Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
У Законі «Про доступ до публічної інформації» в Україні проголошено та діє презумпція відкритості інформації.
Що це означає?
Це означає, що публічна інформація є відкритою, проте у випадках, визначених законом, доступ до неї не надається, якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом.
Варто зауважити, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ прямої можливості встановлювати будь-які заборони чи обмеження щодо розгляду запитів чи оприлюднення публічної інформації (виняток щодо обов’язковості оприлюднення проєктів рішень органів місцевого самоврядування). Проте, в умовах воєнного стану деякі конституційні права і свободи громадян можуть обмежуватися, зокрема й право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-який спосіб.
Право внутрішньо переміщених осіб на отримання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я та забезпечення лікарськими засобами передбачено статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Надання первинної медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам в умовах воєнного стану врегульовано Наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.03.2022 року № 496 «Деякі питання надання первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану».
Як внутрішньо переміщеній особі отримати медичну допомогу?
Під час воєнного стану внутрішньо переміщена особа може отримувати медичну допомогу безоплатно за місцем фактичного проживання шляхом звернення до будь-якого закладу охорони здоров’я, який має можливість забезпечити відповідне лікування.
На час дії воєнного стану встановлено новий порядок надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, що регулюється Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон).
Стаття 12 Закону передбачає право працівника на відпустку без збереження заробітної плати з таких підстав:
– відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку;
– відпустка без збереження заробітної плати для працівників, які виїхали за межі території України або набули статус внутрішньо переміщеної особи.
Відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку передбачена частиною 3 статті 12 Закону. Так, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частини 1 статті 26 Закону України «Про відпустки».
В умовах російської військової агресії зустрічаються непоодинокі випадки, коли громадяни України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, піддаються примусу до вчинення протиправних дій.
Через страх особи стати жертвою насилля, а особливо, якщо вимога вчинити певне діяння супроводжується прицілом автомата, особа вчиняє кримінальне правопорушення. Але чи буде така особа нести кримінальну відповідальність?
Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 Кримінального кодексу України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень ст. 39 Кримінального кодексу України.
В умовах сьогодення, а саме введення у країні воєнного стану від 24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації, перед багатьма громадянами України постало питання реалізації права на спадкування.
Згідно Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від особи, яка померла, (спадкодавець) до особи (осіб), що набувають право на спадщину (спадкоємці). Особливості спадкування під час воєнного стану, на сьогодні, регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164. Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 року № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022 року, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
В умовах воєнного стану працездатних осіб можуть залучати для суспільно корисних робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.
У якому порядку залучають громадян?
Рішення про залучення громадян до суспільно корисних робіт приймає військове командування самостійно або із залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (у разі їх утворення). Це рішення доводять до відома населення через засоби масової інформації. У такому рішенні зазначають обставини, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливі фактори техногенного, природного та воєнного характеру, які створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Наприкінці 2021 року набрав чинності наказ Міністерства оборони України №313. Ним затверджено перелік галузей і професій, за якими жінки, які працюють, мають перебувати на військовому обліку. Відтак, з 1 жовтня 2022 року в Україні жінки у віці від 18 до 60 років окремих категорій повинні були стати на військовий облік.
Втім, велика кількість невизначеності в нормативній базі, а також оголошення воєнного стану та імовірна заборона на виїзд за кордон жінок, після постановки на військовий облік, викликали багато обурення.
Враховуючи ці обставини, 6 вересня 2022 року Міністр оборони України підписав Наказ, яким відтермінував строк взяття жінок відповідних професій/спеціальностей на військовий облік на 1 рік — до 1 жовтня 2023 року. 12 вересня наказ Міноборони від 06.09.2022 №259 офіційно зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1042/38378.
