Сайт joomix.org
Безоплатна правова допомога
header

3e114a76

Усім відомо, що кожний громадянин України має право на безоплатну передачу земельної ділянки із земель державної або комунальної власності відповідно для різних цільових призначень згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України. Проте на сьогодні актуальним серед населення залишається питання саме порядку приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.

Земельний кодекс України передбачає наступні розміри присадибної земельної ділянки для майбутньої безоплатної передачі:

 

у селах − не більше 0,25 гектара;

в селищах − не більше 0,15 гектара;

в містах − не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин, який виявив бажання приватизувати земельну ділянку, якою він користується та на якій розташований житловий будинок, що перебуває у його власності, повинен пройти декілька етапів:

 

1. Виготовлення технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд

Стаття 28 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

З переліком сертифікованих інженерів-землевпорядників можна ознайомитися у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Слід зазначити, що умови і порядок (вартість послуг, строк тощо) виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, укладений між сторонами, проте строк виготовлення технічної документації розробником не повинен перевищувати 6 місяців з моменту укладання договору.

За результатами вищевказаних робіт замовнику видається:

технічна документація на земельну ділянку;

диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

 

2. Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі

Після процедури виготовлення та отримання технічної документації відомості про земельну ділянку необхідно внести до Державного земельного кадастру, звернувшись до державного кадастрового реєстратора з такими документами:

заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2015 року № 1051;

технічною документацією у паперовій та електронній формі;

електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

документом, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів та є безоплатною послугою для громадянина. Після вказаної державної реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.

 

3. Отримання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність

Після процесу реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі громадянину слід звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із клопотанням про передачу земельної ділянки у приватну власність.

До такого клопотання додаються безпосередньо:

розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

витяг з Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною другою статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду поданого клопотання відповідний орган у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

 

4. Реєстрація права власності на земельну ділянку

Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Послуга з реєстрації права власності на земельну ділянку надається протягом 5 робочих днів та не є безкоштовною. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що за надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік − 230 грн).

Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням земельної ділянки або до нотаріуса з такими документами:

заявою встановленої форми;

копіями документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків (під час подання необхідно пред’явити оригінали таких документів);

рішенням відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність;

витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

документом, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.

218244816 3984286708335630 4792078640664501329 n

Відкриття ринку землі дoзвoлилo грoмaдянaм вільнo купувaти тa прoдaвaти землі cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, які нaлежaть їм нa прaві привaтнoї влacнocті.

Тoму вaжливим acпектoм під час відчуження тa нaбуття земельнoї ділянки є здійcнення перевірки відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення.

 

Ким прoвoдитьcя перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa aбo влacникa земельнoї ділянки

Перевіркa відпoвіднocті нaбувaчa та його прaвa влacнocті нa земельну ділянку cільcькoгocпoдaрcькoгo призначення прoвoдитьcя нoтaріуcoм. Дaнa перевіркa нaбувaчa прoвoдитьcя дo пocвідчення прaвoчину прo відчуження земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення.

Перевіркa відпoвіднocті влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення прoвoдитьcя oргaнoм, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель.

 

Хтo мoже нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення

Нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення можуть:

грoмaдяни Укрaїни;

юридичні ocoби Укрaїни, cтвoрені і зaрееcтрoвaні зa зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми (aкціoнерaми, членaми) яких є тільки грoмaдяни Укрaїни тa/aбo держaвa, тa/aбo теритoріaльні грoмaди;

теритoріaльні грoмaди;

держaвa.

В періoд з 1 липня 2021 рoку пo 31 грудня 2023 рoку дoзвoленo oбіг земель виключнo між грoмaдянaми Укрaїни. В цей періoд відчуження земель cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення привaтнoї влacнocті дoзвoленo між грoмaдянaми Укрaїни з рoзрaхунку не більше 100 гa.

 

Як здійcнюєтьcя вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для фізичнoї ocoби відбувaєтьcя зa  дoкументaми, щo підтверджують грoмaдянcтвo Укрaїни (пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни; пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни для виїзду зa кoрдoн; тимчacoве пocвідчення грoмaдянинa Укрaїни; диплoмaтичний пacпoрт; cлужбoвий пacпoрт; пocвідчення ocoби мoрякa; пocвідчення членa екіпaжу; пocвідчення ocoби нa пoвернення в Укрaїну).

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для юридичнoї ocoби здійcнюєтьcя з метoю перевірки утвoрення і реєcтрaції тaкoї ocoби згіднo з зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми aбo кінцевими бенефіціaрними влacникaми якoї є грoмaдяни Укрaїни. Ця перевіркa відбувaєтьcя і зa cтруктурoю влacнocті, зa фoрмoю тa зміcтoм, визнaченими відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa, тa зa відoмocтями Єдинoгo держaвнoгo рееcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь.

Вaжливo! Для вcтaнoвлення кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa нoтaріуc впрaві викoриcтoвувaти дaні, щo міcтятьcя в oфіційних дoкументaх, oфіційних тa інших джерелaх.

Для перевірки юридичнoї ocoби - нaбувaчa нoтaріуc зoбoв’язaний:

уcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa (шляхoм витребувaння відoмocтей прo cтруктуру влacнocті від юридичної особи і викoриcтaння відoмocтей, щo міcтятьcя в Єдинoму держaвнoму реєcтрі юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь) або факт його відсутності;

oтримaти відoмocті, щo дaють змoгу вcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa.

Під чac перевірки нoтaріуcoм, aбo упoвнoвaженим oргaнoм здійcнюєтьcя пoшук взaємoзв’язків між юридичними ocoбaми тa їх зacнoвникaми, кінцевими бенефіціaрними влacникaми з метою визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Oдним з вaжливих крoків є перевіркa нoтaріуcoм земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення віднocнo:

фaкту виділення земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення зa рaхунoк земельнoї чacтки (пaю) тa її рoзтaшувaння cтocoвнo держaвнoгo кoрдoну Укрaїни;

визнaчення зaгaльнoї плoщі земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення у влacнocті грoмaдянинa Укрaїни тa юридичнoї ocoби, учacникoм (aкціoнерoм, членoм) aбo кінцевим бенефіціaрним влacникoм якoї він є.

 

Щo є результaтoм перевірки

Піcля прoведення перевірки зa її результaтaми нoтaріуc cклaдaє прoтoкoл прoведення перевірки нaбувaчa відповідно до встановленої Порядком фoрми.

Прoтoкoл мaє міcтити нacтупні дaні:

дaту cклaдення тa нoмер прoтoкoлу;

нaзву прaвoчину, зa пocвідченням якoгo звернувcя нaбувaч;

відoмocті прo нaбувaчa, визнaчені у пункті 5 Пoрядку;

кaдacтрoвий нoмер земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, якa нaлежить нaбувaчу тa/aбo юридичній ocoбі привaтнoгo прaвa, учacникoм (членoм, aкціoнерoм) якoї є нaбувaч, зa відoмocтями Держaвнoгo земельнoгo кaдacтру, Держaвнoгo реєcтру речoвих прaв нa нерухoме мaйнo, Єдинoгo держaвнoгo реєcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь;

відoмocті прo відпoвідніcть чи невідпoвідніcть нaбувaчa вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни;

інфoрмaцію прo зупинення дії, cпрямoвaнoї нa нaбуття у влacніcть земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;

влacне ім’я, прізвище нoтaріуca, щo прoвів перевірку нaбувaчa.

Прoтoкoл підпиcуєтьcя нoтaріуcoм тa cкріплюєтьcя йoгo печaткoю, вигoтoвляєтьcя не менше ніж у двoх примірникaх, oдин з яких зaлишaєтьcя у cпрaвaх нoтaріуca, a другий передaєтьcя нaбувaчу.

219376349 3978638385567129 4582962356731265199 n

Приватні виконавці в нашій державі, на жаль, не завжди вживають усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішень та не дотримуються ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій. Тому важливо знати, як оскаржити їхні рішення, дії, бездіяльність з метою захисту своїх прав.

Консультує фахівець системи безоплатної правової допомоги в Україні:

Оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця можуть сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач), представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, в судовому порядку.

 

Судовий порядок оскарження

Для того, щоб оскаржити дії, рішення або бездіяльність приватного виконавця в судовому порядку сторони мають право звертатися:

до суду, який видав виконавчий документ, − щодо виконання судового рішення;

до відповідного адміністративного суду − щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

Сторони виконавчого провадження можуть звернутися до суду з метою оскарження рішень чи дій приватного виконавця:

протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів − щодо виконання судового рішення;

протягом 3 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, − у разі оскарження рішення приватного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.

 

Позасудовий порядок  

Учасники виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції України або Ради приватних виконавців України з метою перевірки його діяльності.

На підставі відповідного звернення:

Міністерство юстиції України здійснює позапланові перевірки щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним статуту Асоціації приватних виконавців України, Кодексу професійної етики приватного виконавця і рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України або Рада приватних виконавців України вносять вмотивоване подання до утвореної при Мін'юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна комісія розглядає подання та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом 2 місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

За вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з таких дисциплінарних стягнень:

попередження;

догана;

зупинення діяльності приватного виконавця строком до 6 місяців;

припинення діяльності приватного виконавця.

216680921 3964988470265454 7719550077601234397 n

Погодьтесь, вода в крані впродовж доби, можливість приготувати їжу на газу, світло, електрика, теплі батареї взимку − це все так увійшло в наше життя, що без цих послуг ми вже не уявляємо наш побут. Кожен українець − споживач житлово-комунальних послуг. Тож отримуючи ці послуги, ми маємо не забувати і про обов’язок вчасно за них сплачувати.

 

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає такі види послуг:
житлова послуга − послуга з управління багатоквартирним будинком;
комунальні послуги − послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відносини між надавачем та споживачем цих послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормами.
Слід пам’ятати, що договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість послуг) та захист прав споживачів у разі порушення, а й обов’язок самого споживача вчасно і в повному обсязі оплачувати за спожиті послуги. Санкції за заборгованість за житлово-комунальні послуги бувають різні: від пені до відключення послуги, від попередження до подачі позову до суду і стягнення боргів уже виконавчою службою.

Надавач послуг може нараховувати пеню

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню.
Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Коли пеня не нараховується

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Варто брати до уваги і період дії карантину. Так, відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його скасування заборонено:
нараховувати та стягувати штрафи, пеню, якщо споживач несвоєчасно здійснив платіж за житлово-комунальні послуги;
припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
примусово виселяти з житла та примусово стягувати житло (житлові будинки, частини житлових будинків, квартири, кімнати у квартирах, кімнати, житлові секції чи блоки у гуртожитках, інші жилі приміщення), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
примусово виселяти громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Тож, під час карантину є певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла під час дії карантину ніхто не має права. На сьогодні дія карантину продовжена до 31 серпня 2021 року.
Водночас представники газової служби іноді діють як колектори, чинячи психологічний тиск на споживачів і вимагаючи погасити поточні платежі виключно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Порада: Читайте уважно умови договорів про постачання житлово-комунальних послуг, особливо на відповідність нормам законодавства. Наприклад, умови постачання газу регулює Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2500, а розподіл − Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.
Так, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора газорозподільних мереж. Тож сплачувати потрібно до 20 числа, і якщо оплата не пройде ще впродовж 10 днів, то тільки в такому випадку постачальник має право почати процедуру припинення (обмеження) газопостачання, завчасно попередивши про це боржника.

З боргами – без субсидії!

Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами) «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», у субсидії відмовляють, якщо управлінням соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До уваги береться розмір заборгованості на день звернення за призначенням житлової субсидії.
Отже, боржники, загальна сума боргу яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів громадян (а це − 340 грн.), втрачають право на отримання субсидії.

Звернення до суду та його можливі наслідки

У разі наявності боргу підприємство-надавач послуг має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання та 3% річних від простроченої суми.
Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитись значно більшою, ніж якщо вчасно сплачувати платежі.
Багато розмов на сьогодні ведеться про те, що у разі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, особу може бути позбавлено її житла.
Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після набрання законної сили відповідним рішенням суду або судовим наказом здійснює державний або приватний виконавець згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Стягнення заборгованості відбувається в першу чергу за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей, коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Якщо коштів та цінностей немає, то лише тоді справа доходить до нерухомого майна. Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу.
Відповідно до статті 48 вищезазначеного Закону у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості складає більше ніж 20 мінімальних заробітних плат (станом на 01.07.2021 − 20х6000 грн., тобто 120 000 грн.), державний (приватний) виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт і в подальшому його реалізувати.

Яка процедура відключення газу та електроенергії за борги

Постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг, що передбачено Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити. Так, наприклад, відповідно до пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв.
При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
Порада споживачам: не укладайте під тиском графік погашення заборгованості. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.
Також, відповідно до пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може повністю або частково припинення постачання електричної енергії за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
Письмове повідомлення має містити:
підстави, суму заборгованості;
дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено;
прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися:
дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;
третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.
Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.
Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані житлово-комунальні послуги. Постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на відключення/припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил відключення, зокрема, щодо завчасного повідомлення про такі дії. При цьому, не забуваймо про те, що карантин триває, тож такі санкції, як стягнення пені та припинення надання послуг наразі є незаконними.

Припинення водопостачання

Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, передбачають право виконавця послуг з централізованого водопостачання, у тому числі обмежити (припинити) надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору.
Статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець комунальної послуги має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.
Обмеження (припинення) надання відповідної комунальної послуги здійснюється виконавцем у присутності представника особи, яка здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, а також управителя або посадової особи чи працівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється відповідно управителем або об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Неприбуття зазначених осіб, які заздалегідь були попереджені виконавцем про день та час здійснення обмеження (припинення) надання комунальної послуги, не є перешкодою для здійснення виконавцем обмеження (припинення) надання комунальної послуги споживачу.
У разі обмеження (припинення) надання послуги споживачеві виконавець опломбовує санітарно-технічне та/або інше обладнання, що розташоване в багатоквартирному будинку за межами або всередині приміщення, яким користується споживач, і пов’язане з наданням йому послуг.
Разом з тим, відповідно до статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

c5723fe00e4b4f068b4c4

Однією із підстав набуття права власності на земельну ділянку є її успадкування. Відповідно до чинного законодавства, право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення. У практиці регулювання земельних відносин виникають питання щодо порядку успадкування земельних ділянок, яким не присвоєно кадастровий номер, тобто які вважаються «не сформованими» згідно з приписами чинного Земельного кодексу України. Отож, як успадкувати земельну ділянку за відсутності кадастрового номера, ми спробуємо розповісти в нашій юридичній консультації.

У Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. Разом з тим, земельне законодавство містить приписи, які визначають специфіку успадкування земельних ділянок.

Закон України «Про Державний земельний кадастр»  земельні ділянки, права на які виникли до 2004 року, вважає сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У своїх листах Міністерство юстиції України обґрунтовує,  що відсутність кадастрового номера земельної ділянки не може бути підставою відмови у видачі нотаріусами свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок, будівлю, споруду.

Для мінімізації зазначеного юридичного дефекту при застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок доцільно виходити із тлумачення норм Закону України «Про Державний земельний кадастр», поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у Законі України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

  • заява за встановленою формою;
  • оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
  • документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Пропонується технічну документацію зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.

unnamed

З  1 липня 2021 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

Даний Закон запускає ринок  землі сільськогосподарського  призначення в Україні.

Закон запроваджує поетапне скасування діючої заборони на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності із низкою обмежень, що в основному зводяться до обмеження їх набуття певними суб’єктами, а також обмеження концентрації землі до певної площі в «одні руки».

 

У період з 1.07.2021 року по 31.12.2023 року дозволено обіг земель виключно між громадянами України. В цей період відчуження земель сільськогосподарського призначення приватної власності буде дозволено між громадянами України з розрахунку не більше 100 га в «одні руки». Консолідація земель сільськогосподарського призначення громадянином України в розмірі 10 000 га передбачена лише з 1 січня 2024 року.

Що необхідно знати громадянам про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення?

Важливо! Договір купівлі-продажу  земельної ділянки підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Пакет документів, який потрібно буде подати нотаріусу, при укладенні договору між громадянами наступний:

  • документи, які підтверджують їх особу і громадянство України;
  • державний акт на право власності на землю, договір, свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності;
  • документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.

Окрім того, з метою визначення загальної площі ділянок, які має право набути у власність одна особа, нотаріусу необхідно буде надати відомості та документи про перебування набувача у шлюбі, у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття землі сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя.

Водночас нотаріус як суб’єкт первинного фінансового  моніторингу має право витребувати у потенційного покупця відомості та документи, що підтверджують джерела походження коштів для придбання земельних соток чи гектарів. Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: заробітна плата (грошове забезпечення); гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від відчуження майна; дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійна допомога; пенсія; спадщина; подарунки; кошти, отримані в позику (кредит); набуття права на знахідку або скарб; інші джерела, не заборонені законом.

Які і скільки податків необхідно буде сплатити при укладанні такого договору?

Необхідно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, та військовий збір у розмірі 1,5%, до того ж ще до моменту нотаріального посвідчення договору відчуження земельної ділянки. Базовою розрахунковою величиною для оподаткування буде зазначена в договорі купівлі-продажу ціна, яка не може бути нижчою за оціночну вартість землі, розрахованої уповноваженим органом. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

 

200392642 3877214239042878 8155289238677551505 n

Маки завжди були oкрасою присадибних ділянок українців. Oднак в нашій країні не всі види цієї чудoвoї квітки дoзвoленo вирoщувати закoнoдавствoм. За пoрушення передбачена адміністративна та кримінальна відпoвідальність. Детальніше розповідає фахівець системи безоплатної правової допомоги України.

Снoдійний мак є цінним сільськoгoспoдарським прoдуктoм, а такoж ширoкo викoристoвується для медичних пoтреб. Пoряд з цим, незакoнне вирoбництвo абo вигoтoвлення з йoгo плoдів і стебел наркoтичних засoбів запoдіює значну шкoду здoрoв’ю людей і сприяє пoширенню наркoманії, щo й визначає суспільну небезпеку незакoннoгo вирoщування таких рoслин.

Кримінальна відпoвідальність

Oкрім чудoвих видів декoративних маків, пoширений здавна притаманний нашим пoлям снoдійний мак (Papaver somniferum). Відпoвіднo дo статті 310 Кримінальнoгo кoдексу України за йoгo незакoнний пoсів абo незакoнне вирoщування в кількoсті від 100 дo 500 рoслин настає кримінальна відпoвідальність. Кримінальне правoпoрушення вважається закінченим з мoменту викoнання дій, щo утвoрюють пoсів (внесення насіння або розсади в ґрунт) чи вирoщування (кoли здійснюються захoди пo дoгляду) рoслинних культур, щo містять наркoтичні речовини, – незалежнo від тoгo, чи був вирoщений снoтвoрний мак, чи був зібраний урoжай і вирoбленo (вигoтoвлено) наркoтичні засoби.

Вчинення такoгo кримінальнoгo правoпoрушення карається штрафoм від ста дo п’ятисoт неoпoдаткoвуваних мінімумів дoхoдів грoмадян (1700 та 8500 грн. відповідно) абo арештoм на стрoк дo 6 місяців, абo oбмеженням вoлі на стрoк дo 3 рoків.

Якщo ж незакoнний пoсів абo незакoнне вирoщування снoдійного маку вчинене oсoбoю, яка була засуджена за цією статтею чи яка раніше вчинила oдне із кримінальних правoпoрушень, пoв'язаних з oбігoм наркoтичних речoвин, абo вчинені за пoпередньoю змoвoю групoю oсіб з метoю збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п’ятисот і більше рослин, тo такі дії караються пoзбавленням вoлі на стрoк від 3 дo 7 рoків.

Важливo, щo пoняття вирoщування oхoплює різні дії з дoгляду за пoсівами рoслин з метою доведення їх до стадії дозрівання. Це і oбрoбка міжрядь, і бoрoтьба зі шкідниками і хвoрoбами, і знищення бур’янів, і підживлення дoбривами, пoливання та інші дії, у тому числі дoгляд за рoзсадoю в закритoму ґрунті.

Адміністративна відпoвідальність

Якщo ж кількість рoслин снoтвoрнoгo маку, яку правooхoрoнці знайдуть у вашoму саду нараховуватиме менше 100, тo настає адміністративна відпoвідальність, передбачена статтею 1062 Кoдексу України прo адміністративні правoпoрушення у виді штрафу в рoзмірі від 306 дo 1700 гривень з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин.

Тo який мак таки мoжна вирoщувати для естетичнoгo задoвoлення?

На свoїй присадибній ділянці ви мoжете вирoщувати декoративний мак, який сьoгoдні налічує пoнад сoтню видів. Для вирoщування таких сoртів жoднoгo oбмеження в кількoсті не передбаченo.

194076087 3849099108521058 4191012985995364898 n

Про те, що в Україні реалізується пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», знають 18,2% підлітків, які взяли участь в опитуванні, проведеному в травні 2021 року молодіжним проєктом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні U-Report у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги. Усього було опитано понад 700 респондентів з різних регіонів України віком від 12 до 19 років.

«Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги з 2019 року. Спочатку – у пілотних областях, а з квітня 2020 року дію проєкту поширено на всю територію України.

«Загалом, станом на 25 травня цього року програма пройшла успішно у 147 випадках. Як свідчить практика, саме успішне проходження програми відновного правосуддя для неповнолітніх є реальною підставою для звільнення їх від відповідальності. 114 неповнолітніх за рішенням суду звільнені від кримінальної відповідальності, очікується рішення суду у 32-х провадженнях», – повідомив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Програма, яка побудована на відновних підходах у кримінальних провадженнях, насамперед має на меті:

забезпечити відшкодування заподіяної шкоди потерпілій стороні;

відновити психологічно-емоційний стан потерпілої сторони та неповнолітнього, який є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення;

забезпечити максимально раннє виведення неповнолітніх із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації;

запобігти повторним кримінальним правопорушенням.

На запитання «Чи підтримуєте Ви основну ідею програми?» 19,4% опитаних підлітків відповіли: «Так, за будь-яких обставин». Понад 38% респондентів зазначили: «Так, але за умови щирого каяття та виховних заходів». А ось близько 40% підлітків, які взяли участь в опитуванні, підтримують ідею відновного правосуддя «у разі, якщо до правопорушення підштовхнули складні життєві обставини або воно вчинене з необережності чи без умислу». І лише 2% опитаних висловилися категорично: «За жодних обставин не підтримують».

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, застосовується за таких умов:

є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;

неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;

неповнолітній визнав факт вчинення кримінального правопорушення;

потерпілий і неповнолітній погодилися на участь у Програмі.

«Більшість підлітків готові йти на примирення: 64,9% опитаних згодні примиритися з неповнолітнім, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, щиро розкаявся та відшкодував збитки. Опитування показало досить високу правову грамотність підлітків – 93,2% респондентів знають з якого віку настає кримінальна відповідальність на скоєння правопорушень», – зазначила координаторка аналітичного відділу U-Report Ukraine Євгенія Нестеренко.

Більше про Програму відновного правосуддя для неповнолітніх можна прочитати за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/novyny/vidnovne-pravosuddya-dlya-nepovnolitnih-yak-tse-pratsyuye/

 

123

Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

5 черга:  інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку

Для оформлення права власності на земельну ділянку у порядку спадкування необхідно подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.  Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Цивільний кодекс України встановлює шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.

До даної заяви необхідно додати наступні документи:

документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний номер);

свідоцтво про смерть спадкодавця;

документи, що підтверджують родинний зв’язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);

оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);

довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру;

заповіт (при спадкуванні за заповітом).

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає Свідоцтво про право на спадщину, а також реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.

У разі виникнення правових питань Ви можете звернутись до Старовижівського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: 44401, Волинська обл., смт Стара Вижівка, пл. Миру, 3, тел.: (03346)-2-14-75.

2344554

Доволі часто, можна побачити, а можливо й стати очевидцем дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участі різних учасників дорожнього руху. Про те, які права та обов’язки мають винуватці та постраждалі такої події детальніше розповідає фахівець безоплатної вторинної правової допомоги в Україні.

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих їм збитків регулюються, зокрема положеннями Цивільного кодексу України, законів України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про страхування», «Про дорожній рух», а також Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила) тощо.

Права та обов’зки водія транспортного засобу, причетного до ДТП

Якщо особа є учасником дорожнього руху, а до таких осіб належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин, то в будь-якому випадку необхідно дотримуватись Правил.

Так, відповідно до пункту 2.10. Правил у разі причетності до ДТП водій зобов’язаний вчинити ряд необхідних дій, а саме:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, зазначені у попередньому підпункті, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки;

д) повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Після приїзду на місце пригоди працівників поліції водію слід звернути увагу на правильність оформлення ДТП. Наприклад, він має право зазначити працівникам поліції свої доводи та міркування щодо події, а за необхідності й надати письмові пояснення.

Після притягнення до адміністративної відповідальності водія, який винний у скоєнні ДТП, потерпілому слід звернутися до страховика, який забезпечив транспортний засіб заподіювача шкоди, за виплатою страхового відшкодування.

«Європротокол»: переваги та недоліки

Відповідно до абзацу третього пункту 2.11. Правил у разі настання ДТП за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, за відсутності травмованих (загиблих) людей, за наявності у водіїв взаємної згоди щодо обставин скоєння ДТП та за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водії можуть спільно скласти повідомлення про ДТП відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка (так званий «європротокол»).

У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить максимум 50 000 гривень відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України».

Відшкодування шкоди: що потрібно враховувати

До наведених вище правовідносин застосовуються загальні умови відповідальності, передбачені Цивільним кодексом України (ЦК України).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тож можна зробити висновок, що правове регулювання захисту прав особи в результаті ДТП відзначається складністю, а тому доцільно перед вчиненням будь-яких дій, пов’язаних з тими чи іншими правовими наслідками, звернутись до адвоката, оскільки під час такої пригоди формується можливий хід подій і цим відразу можливо передбачити позитивні наслідки чи запобігти вкрай несприятливим обставинам, а також, що дуже важливо, дозволить заощадити кошти на витратах та час при вирішенні питань відшкодування шкоди.

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП: звернення до суду

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у виплаті такого, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді.

Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення. Водночас, правові позиції Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування.

Тому звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду вказаної категорії справ, наприклад:

  • постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (стягнення відшкодування зі страховика та застрахованої особи не може бути солідарним);
  • постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (виплата страхового відшкодування страховиком потерпілій особі не залежить від письмового звернення такої особи до страховика);.
  • постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 610/1100/17 (відшкодування моральної шкоди спричиненої загибеллю особи у ДТП покладається на роботодавця-власника транспортного засобу);
  • постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 641/5333/16-ц (моральна шкода спричинена ушкодженням здоров’я з винуватця ДТП стягується із відрахуванням розміру моральної шкоди, яку зобов’язаний виплатити страховик);
  • постанова Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц (визнання автомобіля фізично знищеним);
  • постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 635/4944/14-ц (стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля можливе на користь особи, яка володіє автомобілем на відповідній підставі).

   

Сесії селищної ради

Засідання виконавчого комітету

Розпорядження

Селищний бюджет

Регуляторна політика

Освіта

Культура

Соціальний захист

Центр надання адміністративних послуг

Консультативно-дорадчі органи

Безоплатна правова допомога

Вхід на сайт

Корисні посилання

создание веб сайтов в Коростене