Воєнні питання та питання, пов’язані із військовослужбовцями зараз у топі запитуваних. Одне із таких стосується внесення змін до порядку виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців у період дії воєнного стану, про це піде мова далі:
Які підстави для виплати?
Одноразова грошова допомога (далі – ОГД) призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Воєнний стан в Україні вплинув на всі сфери життя, в тому числі і на регулювання земельних відносин. Перші законодавчі акти, що приймалися на початку війни, були спрямовані на захист продовольчої безпеки. Одночасно був закритий доступ до реєстрів, кадастру, була заборонена безоплатна передача земельних ділянок у власність.
19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесли зміни до пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.
Студенти, які здобувають освіту на контрактній основі, мають право на певну компенсацію вартості освітніх послуг. Законодавством встановлена можливість повернути частину податку з суми, сплаченої за кожний навчальний рік – це так звана «податкова знижка». Право на податкову знижку за навчання мають лише фізичні особи, які отримують офіційно зарплату та платять з неї податок на доходи.
Що представляє собою податкова знижка
Податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися квитанціями, фіскальними або товарними чеками, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Інколи трапляються випадки, коли спадщина стає для потенційного спадкоємця непотрібним тягарем. Чи можна у такому випадку відмовитися від її прийняття? Чи є можливість прийняти у спадок лише частину спадкового майна? Як бути, якщо спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини, а потім передумав?
Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Таким чином, законодавством України передбачено можливість відмовитися від прийняття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, і може відкликати відмову від прийняття спадщини протягом вказаного строку.
Українці, які через війну виїхали за межі своєї держави і досягли пенсійного віку, можуть оформити та отримувати пенсію, перебуваючи за кордоном.
На жаль, далеко не кожен з українців, які виїхали за кордон, має можливість повернутись на територію України для оформлення української пенсії. Саме тому урядом, враховуючи потребу забезпечення українських вимушених мігрантів належним їм пенсійним забезпеченням, було розроблено механізм дистанційного оформлення українських пенсійних виплат.
Для цього потрібно зайти на веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України та вибрати вкладку «Заява про призначення пенсії», ознайомитись з інформацію на екрані та перейти за посиланням «Вхід».
Наразі через повномасштабну війну росії проти України та дії окупантів у багатьох регіонах нашої держави відбуваються викрадення громадян. Доля деяких українців наразі залишається невідомою, зв’язок між рідними та близькими втрачений. Тому важливим для людей, які втратили зв’язок з близькою людиною, є визначення правового статусу особи, з якою втрачено зв’язок і місцезнаходження якої невідомо.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти, – фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
У свою чергу особою, зниклою безвісти за особливих обставин, вважається особа, яка зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Майже рік українські міста страждають від вибухів ракет, артилерійських та мінометних снарядів. Щодня збільшується кількість людей, які зазнали травмування від вибухонебезпечних предметів. Отож, постає питання, чи мають право такі постраждалі на державну допомогу та соціальні гарантії.
Відповідаючи на це питання, перш за все, варто зазначити, що регулюють питання призначення допомоги Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» та Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні».
Отож, відповідно до українського законодавства, постраждалі від вибухонебезпечних предметів мають право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та на щорічну допомогу на оздоровлення. Зокрема, це стосується дітей віком до 18 років, яким встановлена інвалідність, що пов’язана з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи осіб від 18 років на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Подружжя має право розділити майно за взаємною згодою. Якщо це стосується нерухомого майна, то укладається договір про поділ цього нерухомого майна. Можливим є також укладення договору про виділ в натурі нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя. Обов’язковою умовою укладення вищезгаданих договорів є нотаріальне посвідчення.
Що робити, коли зіштовхуємось із дискримінацією у трудових відносинах. Що таке мобінг на роботі та як захистити себе від нього?
Передусім зазначимо, що рівність прав і свобод громадян закріплена у Конституції України. Принцип недопущення дискримінації в нашій державі визначено в частині першій ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: всі особи, незалежно від їхніх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
Що таке дискримінація та як вона проявляється?
Дискримінація – це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Для допомоги новоспеченим батькам у догляді за малечею у 2019 році в Україні було запроваджено новий вид соціальної допомоги – «муніципальна няня», грошова допомога молодим сім’ям від Уряду країни.
Хто така муніципальна няня
Це фізична, юридична або особа-підприємець, яка надає послуги няні, з якою батьки укладають угоду або договір про догляд за дитиною до трьох років. Фактично це няня, яка надає послуги, декларує свої доходи та платить податки.
Варто звернути увагу, що дана допомога не поширюється на нянь, котрі отримують оплату готівкою за домовленістю. Також компенсацію послуг няні не можуть отримувати сім’ї, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, та прийомні батьки, якщо вони вже отримують грошову допомогу від держави.
