В умовах стрімкого зростання обсягів утворення відходів та їх негативного впливу на довкілля, роздільне збирання побутових відходів стає не просто екологічною ініціативою, а нагальною вимогою часу. Для України, яка стоїть на шляху європейської інтеграції, впровадження ефективних систем управління відходами є одним із пріоритетних завдань, закріплених як національним, так і європейським законодавством. Місцеві громади відіграють ключову роль у цьому процесі, адже саме на локальному рівні формується культура управління відходами та забезпечується функціонування системи їх збирання та оброблення.

В Україні щорічно утворюється близько 10 мільйонів тонн побутових відходів, з яких менше 8% піддаються обробленню. Більшість відходів опиняється на полігонах та звалищах, значна частина яких не відповідає екологічним вимогам.

Основні проблеми у сфері управління відходами в Україні:

1. Низький рівень охоплення населення послугами роздільного збирання.
2. Відсутність інфраструктури управління побутовими відходами (недостатня кількість сміттєсортувальних ліній та підприємств з оброблення відходів).
3. Відсутність економічних стимулів для населення та бізнесу.
4. Низька екологічна свідомість громадян.

Законодавство в побутових відходах

           Роздільне збирання побутових відходів регулюється  Законами України “Про управління відходами”, “Про житлово-комунальні послуги”, “Про благоустрій населених пунктів”, Національною стратегією управління відходами до 2030 року, Національним планом управління відходами до 2033 року та розробленими регіональними і місцевими планами управління відходами, з урахуванням європейських підходів з питань управління відходами.

          З проведенням реформи децентралізації, ТГ отримали більше повноважень та відповідальності у сфері управління відходами. Статтею 26 Закону України «Про управління відходами» для органів місцевого самоврядування серед інших повноважень у сфері управління відходами передбачено створення пунктів роздільного збирання побутових відходів, а для органів виконавчої влади – запровадження роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників щодо підготовки для повторного використання та рециклінгу побутових відходів, організація роботи пунктів роздільного збирання побутових відходів.

Виділяють такі етапи впровадження роздільного збору побутових відходів у громадах:

1. Проведення аналізу морфологічного складу відходів.
2. Розробка місцевого плану управління відходами.
3. Закупівля необхідного обладнання (контейнери, сміттєвози) та інфраструктура.
4. Проведення інформаційно-просвітницької кампанії
5. Налагодження співпраці з підприємствами, що здійснюють оброблення відходів.

           Відповідно до статті 30 Закону України «Про управління відходами» організація роздільного збирання побутових відходів здійснюється виконавчими органами органів місцевого самоврядування відповідно до Методики роздільного збирання побутових відходів, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 13.12.2023 року №1130.

           Методика визначає єдині підходи до організації роздільного збирання побутових відходів в межах території ТГ, що є складовою системи управління побутовими відходами, та застосовується під час розроблення правил благоустрою населених пунктів та місцевих планів управління відходами.

           Методикою передбачається, що роздільне збирання побутових відходів здійснюється за такими системами збирання побутових відходів:

• контейнерною – система, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів, зібраних в контейнери, на об’єкти відновлення чи видалення;
• безконтейнерною – система, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів, зібраних в пластикові пакети, на об’єкти відновлення чи видалення;
• у пунктах роздільного збирання побутових відходів (зокрема мобільні, оснащені транспортними засобами);
• за заявкою споживача.

           Системи роздільного збирання побутових відходів визначаються виконавчим органом сільських, селищних, міських рад для кожного виду побутових відходів з урахуванням затвердженої для кожної громади норми надання послуги з управління побутовими відходами, економічної доцільності використання вторинних матеріальних та енергетичних ресурсів, органічних добрив, інших економічних факторів та вимог.

           Види відходів для роздільного збирання

           Роздільне збирання відходів здійснюється для таких видів ресурсоцінних відходів, як папір і картон, пластик, скло, метал. При цьому створюються умови для забезпечення роздільного збирання біовідходів, текстилю, небезпечних відходів у складі побутових та інших видів відходів, що підлягають роздільному збиранню, зокрема відходів деревини, великогабаритних та ремонтних відходів, відходів зелених насаджень, упаковки, електричного та електронного обладнання, батарей та акумуляторів.

           Великогабаритні та ремонтні відходи збираються окремо в контейнерах місткістю 5 м^-3 і більше, які розташовуються на контейнерних майданчиках та пунктах роздільного збирання побутових відходів, а також за заявкою споживача.

           Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів за такими системами збирання побутових відходів: контейнерною системою, у пунктах роздільного збирання побутових відходів (в тому числі мобільних – оснащених транспортних засобах), або за заявкою споживача, і передаються суб’єктам господарювання, що отримали ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

          Під час вибору системи роздільного збирання для кожного виду побутових відходів здійснюється:

• у разі контейнерної системи – вибір типів і розрахунок кількості контейнерів для збирання ресурсоцінних відходів, раціональної схеми розташування контейнерів та будівництво у разі необхідності контейнерних майданчиків;
• у разі безконтейнерної системи – вибір типів і розрахунок кількості пластикових пакетів місткістю не більш 0,12 куб. метра для збирання ресурсоцінних відходів;
• у пунктах роздільного збирання побутових відходів (в тому числі мобільних – оснащених транспортних засобах) – вибір типів і розрахунок кількості контейнерів для збирання ресурсоцінних відходів.

          Для роздільного збирання побутових відходів за контейнерною (із застосуванням контейнерів) та безконтейнерною (із застосуванням пластикових пакетів) системами використовують такі технологічні схеми:

• технологічна схема 1 – на два типи контейнерів/пластикових пакетів;
• технологічна схема 2 – на три типи контейнерів/пластикових пакетів;
• технологічна схема 3 – на чотири типи контейнерів/пластикових пакетів;
• технологічна схема 4 – на п’ять типів контейнерів/пластикових пакетів.

          Контейнери та пластикові пакети для різних видів побутових відходів мають бути пофарбовані (або мати пофарбовану основну частину чи кришку, або наліпку розмірами 150 × 450 мм) в такий колір: жовтий – для пластику;зелений – для скла; синій – для паперу та картону; блакитний – для ресурсоцінних відходів; коричневий – для біовідходів; сірий – для змішаних побутових відходів; червоний – для небезпечних відходів у складі побутових відходів.

         Для роздільного збирання побутових відходів використовують такі ємності: наземні, напівпідземні, підземні контейнери та пластикові пакети. Пункти роздільного збирання побутових відходів можуть бути стаціонарними та мобільними.

        Для забезпечення свідомого та ефективного роздільного збирання побутових відходів проводяться інформаційно-комунікаційні заходи для підвищення обізнаності населення щодо видів відходів, придатних для роздільного збирання, такі як: друкована, аудіо-, відеопродукція, постери, листівки, брошури, література для дітей; методичні матеріали з екологічного виховання; підготовка спеціалістів з виховання громадськості; розміщення інформаційних матеріалів на громадському транспорті, тарі та упаковці, рекламі; проведення роз’яснювальної роботи у медіа; організацію і проведення різного роду екологічних заходів – від толок до освіти і просвіти.

         Роздільне збирання побутових відходів є не лише вимогою законодавства, але й необхідною умовою для поліпшення екологічної ситуації та забезпечення сталого розвитку громад. Успішне впровадження цієї практики вимагає комплексного підходу, який включає нормативно-правове регулювання, фінансове забезпечення, технічне оснащення та формування екологічної свідомості населення.

        Територіальні громади мають великий потенціал для впровадження ефективних систем управління відходами, адже саме на місцевому рівні можна розробити оптимальні рішення з урахуванням локальної специфіки. Співпраця громад, бізнесу, громадських організацій та активних громадян є запорукою успіху на шляху до впровадження ефективної системи управління відходами за збереження чистого довкілля, комфортного для проживання громадян.