Наразі через повномасштабну війну росії проти України та дії окупантів у багатьох регіонах нашої держави відбуваються викрадення громадян. Доля деяких українців наразі залишається невідомою, зв’язок між рідними та близькими втрачений. Тому важливим для людей, які втратили зв’язок з близькою людиною, є визначення правового статусу особи, з якою втрачено зв’язок і місцезнаходження якої невідомо.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти, – фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
У свою чергу особою, зниклою безвісти за особливих обставин, вважається особа, яка зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Майже рік українські міста страждають від вибухів ракет, артилерійських та мінометних снарядів. Щодня збільшується кількість людей, які зазнали травмування від вибухонебезпечних предметів. Отож, постає питання, чи мають право такі постраждалі на державну допомогу та соціальні гарантії.
Відповідаючи на це питання, перш за все, варто зазначити, що регулюють питання призначення допомоги Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» та Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні».
Отож, відповідно до українського законодавства, постраждалі від вибухонебезпечних предметів мають право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та на щорічну допомогу на оздоровлення. Зокрема, це стосується дітей віком до 18 років, яким встановлена інвалідність, що пов’язана з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи осіб від 18 років на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Подружжя має право розділити майно за взаємною згодою. Якщо це стосується нерухомого майна, то укладається договір про поділ цього нерухомого майна. Можливим є також укладення договору про виділ в натурі нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя. Обов’язковою умовою укладення вищезгаданих договорів є нотаріальне посвідчення.
Що робити, коли зіштовхуємось із дискримінацією у трудових відносинах. Що таке мобінг на роботі та як захистити себе від нього?
Передусім зазначимо, що рівність прав і свобод громадян закріплена у Конституції України. Принцип недопущення дискримінації в нашій державі визначено в частині першій ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: всі особи, незалежно від їхніх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
Що таке дискримінація та як вона проявляється?
Дискримінація – це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Для допомоги новоспеченим батькам у догляді за малечею у 2019 році в Україні було запроваджено новий вид соціальної допомоги – «муніципальна няня», грошова допомога молодим сім’ям від Уряду країни.
Хто така муніципальна няня
Це фізична, юридична або особа-підприємець, яка надає послуги няні, з якою батьки укладають угоду або договір про догляд за дитиною до трьох років. Фактично це няня, яка надає послуги, декларує свої доходи та платить податки.
Варто звернути увагу, що дана допомога не поширюється на нянь, котрі отримують оплату готівкою за домовленістю. Також компенсацію послуг няні не можуть отримувати сім’ї, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, та прийомні батьки, якщо вони вже отримують грошову допомогу від держави.
В умовах російської військової агресії чимало громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях щоденно піддаються примусу до вчинення протиправних дій, тому надзвичайно важливим є розуміння змісту статті 40 Кримінального кодексу України.
Розділ VIII Кримінального кодексу України визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 Кримінального кодексу України.
Більше дев’яти місяців наша держава захищає свою незалежність у повномасштабній війні, яку розв’язала Росія. Поступово під контроль України повертаються тимчасово захоплені окупантом населені пункти Донеччини, Харківщини, Херсонської та Запорізької областей. Поряд з тим частина території України все ще знаходиться під незаконним впливом агресора.
Життя в окупації складне, але воно не зупиняється, у людей накопичується чимало правових проблем, в тому числі тих, які стосуються оформлення спадщини. Навіть після деокупації міст і містечок, сіл і селищ України, як показує сьогодення, там не можна швидко нормалізувати життя, а відсутність напрацьованої нормативно-правової бази, яка б регулювала різні аспекти життєдіяльності звільнених від окупанта територій, також значно ускладнює реалізацію правових потреб громадян, в тому числі і тих, що стосуються спадкування.
Як реалізувати право на спадкування майна на тимчасово окупованих та деокупованих територіях України? З якими проблемами стикаються люди та які шляхи їх вирішення можна запропонувати відповідно до чинного законодавства?
14 грудня набрали чинності зміни, внесені до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.
Основна зміна, яку вніс законодавець, стосується експертного дослідження транспортного засобу, яке проводить Експертна служба МВС. Тепер дану процедуру потрібно буде проходити до моменту звернення до сервісного центру для реєстрації чи перереєстрації транспортного засобу. Дана зміна надасть можливість власникам транспортних засобів здійснювати процедуру реєстрації/перереєстрації автомобіля онлайн.
За результатами проведеного експертного дослідження транспортного засобу фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, складають відповідний висновок. Відомості, що містяться в такому висновку, у день проведення експертного дослідження невідкладно вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Українці, які хочуть запустити власний бізнес, можуть подати заявки на отримання фінансової допомоги від держави.
Кабінет Міністрів України розробив нову економічну стратегію, яка передбачає підтримку малого та середнього бізнесу. Проєкт отримав назву «єРобота» та включає кілька програм грантової безповоротної допомоги бізнесам, які мають на меті створити нові робочі місця.
Щоб отримати грант, треба відповідати таким вимогам:
- бути громадянином України;
- не вести інший бізнес;
- не працювати на інших підприємствах;
- не вести діяльність на тимчасово окупованій території, а також на території РФ чи Білорусі;
- не перебувати під санкціями;
- не бути банкрутом;
- не мати заборгованостей перед бюджетом;
- не мати судимостей.
Виникнення конфліктних ситуацій спонукує суспільство знаходити шляхи їх вирішення. Серед можливих варіантів подолання конфлікту і процедура медіації, яка все частіше використовується в Україні. Її суть полягає в участі посередника, який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації, проаналізувати ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли знайти той варіант рішення, який може задовольнити інтереси всіх учасників.
Перш за все, варто зазначити, що регулює цей процес, визначає права і обов’язки сторін та формулює головні поняття Закон України «Про медіацію», який набрав чинності 15 грудня 2021 року.
Так, відповідно до нього, медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт чи спір шляхом переговорів.
